120 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського
Максим Тадейович Рильський – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, народився 19 березня 1895 року в Києві.
Максим Pильський почав писати рано, перший його вірш надруковано у 1907 році.
Першою, вже зрілою, що визначила появу видатного поета, була збірка «Під осінніми зорями» (1918 р. перевидана).
У 1920-х роках вийшло десять книжок поезій, серед яких «Синя далечінь» (1922 р.), «Поеми» (1925 р.), «Крізь бурю і сніг» (1925 р.), «Тринадцята весна» (1926 р.), «Гомін і відгомін», «Де сходяться дороги» (1929 р.) та декілька книжок поетичних перекладів, зокрема 1927 року – переклад поеми Адама Міцкевича «Пан Тадеуш».
Поет-лірик, автор численних ліро-епічних циклів і поем. Йому належать переклади багатьох шедеврів французької класичної поезії та драматургії. Рильський здійснив прекрасний переспів «Слова о полку Ігоревім». Дбаючи про поповнення національного оперного репертуару, він створив українське лібрето багатьох опер європейських композиторів.
Учений-академік проорав глибоку борозну на ниві фольклористики і літературознавства, етнології й мистецтвознавства. Йому належать такі ґрунтовні дослідження, як «Українські думи та історичні пісні», «Українська поезія дожовтневої доби», «Про поезію Тараса Шевченка», «Художній переклад з однієї слов'янської мови на іншу», «Природа і література» та інші.
Рильський своєю творчістю поєднав український художній досвід з багатовіковою європейською традицією – від античності до досягнень новітньої літератури. Неокласик за основними стильовими ознаками, він збагатив українську поезію новими мотивами й образами, високо підняв культуру українського слова. Максим Рильський оновив давні поетичні жанри, вони звучать і досі як найсучасніші, найвідповідніші нашим естетичним смакам і запитам, нашим зрослим вимогам до літератури.
Доробку великого поета і вченого належить одне з найпочесніших місць у скарбниці національної культури.
