День вшанування пам'яті Івана Франка
Сьогодні Україна та світ відзначає 161 річницю з Дня народження Івана Франка. Український письменник, вчений-енциклопедист, мислитель, громадський діяч. Сучасники називали Франка велетом думки і титаном праці.
Iван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в с. Нагуєвичах Дрогобицького повiту (тепер с. Iвана Франка Дрогобицького району Львiвської обл.) в родинi коваля. З батькiвської кузнi вiн винiс першi знання про життя галицького селянства, про працю людини, а вiд матерi перейняв любов до народної пiснi.
У 1875 р. закiнчив Дрогобицьку гiмназiю i вступив на фiлософський факультет Львiвського унiверситету. Друкуватися почав 1874 р. у студентському журналi «Друг». У 1877 р. Франка та iнших членiв редакцiї «Друга» заарештовують, пiсля цього арешти вiдбувались у 1880 та 1889 рр. Iван Якович продовжує займатись видавничою дiяльнiстю: разом з Михайлом Павликом видає журнал «Громадський друг», пiсля його закриття – альманахи «Дзвiн» i «Молот», а згодом – революцiйно-демократичний журнал «Життя i слово». У 1893 р. захищає у Вiднi докторську дисертацiю на звання доктора фiлософських наук.
1887 року виходить перша збiрка його поезiй «З вершин i низин» – найвидатнiше явище в українськiй поезiї пiсля «Кобзаря» Тараса Шевченка. Згодом вийшли друком збiрки «Зiв’яле листя» (1896), «Мiй Iзмарагд» (1898), «Iз днiв журби» (1900), фiлософська поема «Мойсей» (1905). У 80-х роках побачили свiт найкращi повiстi Iвана Франка «Борислав смiється» (1882) та «Захар Беркут» (1883). Здобула популярнiсть п’єса «Украдене щастя» (1893). Лише частина спадщини великого українського письменника опублiкована у 50-ти томах.
28 травня 1916 року Iван Якович помер. Його похоронено у Львовi, на Личакiвському кладовищi. Наш народ гiдно шанує пам’ять Iвана Франка. Його iменем названо один з обласних центрiв України, Львiвський державний унiверситет, с. Нагуєвичi, багато вулиць. У рiдному селi великого Каменяра та у Львовi вiдкрито лiтературно-меморiальнi музеї Iвана Франка.
