Зал святково прибраний.  В центрі намальована книга, по боках — вислови про книгу.

 

... Учітеся, читайте.

І чужому научайтесь

Й свого не цурайтесь.

(Т.Г. Шевченко)

 

Ведучий: Добрий день, дорогі діти! Кожного року в останній тиждень березня по всій Україні відзначають Тиждень дитячої книги. У нас у гімназії також вже стало традицією відзначати це свято

 

Ведуча: Книга — одне з найбільших див, створених людиною. З книги ми дізнаємося

про минуле та день сьогоднішній, вона веде нас у захоплюючу подорож по

країні Знань: розповідає про те, як вирощують хліб і зводять будинки,

варять сталь і приборкують ріки. Як не можна жити без повітря, води та

хліба, так не можна жити і без книги. Недарма і прислів’я є: «Хліб годує

тіло, а книга — розум».

 

Ведучий: Сьогодні ми більше дізнаємося про книгу, визначимо кращих глядачів, читачів, знавців цікавих книг, а також кращих ілюстраторів до улюблених книжок, та кращих зберігачів книг.

 

Ведуча:  Великий учитель  Сухомлинський підкреслював:  «Як музика не може

прожити дня, щоб не взяти до рук музичного інструмента, не творити і не

діставати від цього насолоди, — так людина не може обійтися без книжки».

 

Ведучий:  І.Я. Франко про книгу сказав так:

 

«Книги — морська глибина,

 Хто в них пірне аж до дна,

 Той, хоч і труду мав досить,

 Дивнії перла виносить».

  

Ведуча: Здавна наші предки любили і цінували книги. Так, щоб книга

зберігалася, титульна сторінка її часто була із шкіри, або прикрашена

коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася

великою червоною літерою, прикрашалася квітами.

 

І перш ніж стати книгою у сучасному вигляді, вона пройшла складний,

довгий шлях. А коротко про це нам розповідять наші юні історики.

 

Історик 1: Народилася книга давно. А хрещений батько її Іван Федоров. Перша

друкована книга з’явилася у Москві у 1564 р. (Апостол). Понад 10 років

працював Федори над створенням друкарні. Цілий рік друкував свою першу

книгу.

 

Історик 2: У Москві працювати Федоров не міг — книгодрукування було там

припинено, бо духовенство боялося росту свідомості людей через книги.

Тому Федорjd поїхав до Львова і заснував там свою друкарню.

 

Перша друкована книга в Україні була завершена у 1574 році, називалась

«Львівський апостол».

 

Історик 1: Тривалий час Федоров жив на Волині, однак знову він вернувся до Львова,

де і помер. У Львові біля ратуші височить пам’ятник Федорову.

 

Історик 2: У різних країнах використовували різний матеріал для

запису. Так у Єгипті використовували папірус. Кращим матеріалом, ніж

папірус, була  оброблена шкіра телят і ягнят. Це був тонкий і міцний

матеріал — пергамент. До нас дійшло написане на пергаменті «Остромирове

євангеліє».

 

Історик 1: Чим тільки не писали люди!  Гострим каменем і кісточками, і металом, і

глиною, і гусячими перами, і пізніше — різними ручками.

 Найбільше видання у світі — це багатотомна збірка «Акти і

публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років».

 

Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб прочитати їх,

потрібно понад 6 років. На оправу видання пішла шкіра 34 тисяч телят.

 

Історик 2: Практично у всіх країнах світу, розвинена поліграфія,

видаються великими чи малими тиражами книги. Це і книги-гіганти, атласи,

словники, довідники, енциклопедії, і книги-малютки.

 

Найбільша у світі книга знаходиться у Державній бібліотеці у Німеччині.

За “Книгою рекордів Гіннеса» — це гігантський атлас вагою 120 кг.

Виданий він у 1661 році і має розмір 170x110 см.

 

Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані

130 років тому. Ця книга трохи більша за звичайну марку.

 

Історик 1: Найменша «бібліотека» в світі — в індійському місті

Амрістарі. В ній зберігається... одна книга. Найбільша в світі

бібліотека — в Москві. В ній нараховується понад 36 млн. книг, написаних

на 247 мовах народів світу.

 

Персидський вчений візир Сахиб (жив у середині X століття) дуже любив

книги. Він мав бібліотеку, що нараховувала 117 тисяч книг. Більшу

частину життя візир проводив у сідлі, разом з собою в походи брав

бібліотеку. На перевозці книг було зайнято 400 верблюдів. Цей караван

був свого роду каталогом. Верблюди завжди йшли у певному порядку.

 

Історик 2: Одна з найбільших дитячих бібліотек сьогодення — бібліотека-музей ім. А.

Гайдара, що знаходиться недалеко від Канева.

 

 Люди багатьох професій беруть участь у створенні книг.

Вчені, письменники працюють над змістом книги, у видавництвах редактори,

художники готують їх до набору, в друкарнях на спеціальних машинах

виготовляються сторінки майбутньої книги. Потім їх зшивають,

переплітають, відправляють до магазинів та бібліотек.

 

Ведуча: Ми маємо можливість користуватися всіма тими духовними

багатствами, що створили письменники і вчені — читати. А хороша книга —

щирий друг і порадник, вона розвиває розум, формує душу.

 

Ведучий: У цьому світі стільки публікації, що людина має можливість

прочитати лише одну мільйонну частину! Тому не кількість, а якість — ось

що головне, коли йдеться про художню літературу. Треба вміти вибирати. І

тут на допомогу приходять бібліотекарі та вчителі. Які книги найкращі?

Ті, що видаються у світі найчастіше. Ось які є цікаві дані. За останні

десятиріччя перше місце займають переклади Діснея. Так за 1 рік його

твори перекладалися на мови світу 284 рази. Популярна перекладна

література — дитяча із своїм лідером Жюль Верном — 205 разів, Брати

Грімм — 161 p., Г. X. Андерсен — 149 р.

  

Говорячи про велику літературу, перші місця посідають за перекладами

Шекспір — 123 p.,  Толстой — 98 p.,  Діккенс — 78,  Бальзак і

Хемінгуей — 64 р.

 

 Інсценізація «Бережіть книгу»

Чути стук у двері:

 

Книга: Ой-ой-ой!

 Не маю сили!

 Ви на мене наступили!

 

Учень: Що це тут валяється?

 

Вчитель: Книжка виявляється!

Книга: Я подерта, я потерта. Кінчики зігнуті, сторінки пом'яті. Він мене скалічив, а тепер не лічить.

Люди скажуть: Ой, чия ти? Як тепер тебе читати? Скільки ми читали книг,

а не бачили таких. Я терпіть не маю сили та й подалась в світ блукати,

долі кращої шукати.

 

 Вчитель: Хто ж господар твій?

 Книга: Андрій.

Вчитель: 3 нашого класу?

 

Книга: Я сама не знаю. Коли не соромиться, то нехай сам признається.

Виходить учень Андрій.

 

Андрій: Книжечко, пробач мені. Я більше так робити не буду. Я буду

бережно відноситись до книг. Тепер я зрозумів, що з книгами потрібно

дружити, берегти, адже вони багато про що можуть нам розповісти, багато

чого навчити. Діти, давайте не будемо рвати книжок, а берегти їх, адже

багато грошей витрачається на їх придбання. Домовились? І всім своїм

товаришам передайте, щоб книги шанували.

 

Через мікрофон або у запису чути прохання книги: Книга:

 Дорогі діти!

Я книга — ваш вірний друг, від усього серця прошу вас:

—  Не беріть мене брудними руками.

— Коли гортаєте мої сторінки, не слиньте пальців.

—  Не загинайте мої сторінки. Не малюйте на мені нічого і не пишіть.

— Виготовте для мене закладку і не вставляйте між сторінками ручку або олівець — від цього я псуюсь.

—  Не кидайте мене будь-де, а кладіть завжди на певне місце.

— Коли би, діти, ви раденько

 

До серця взяли ці слова —

То я б уже була чистенька

І вся біленька, мов нова.

 

Ведуча: Запам’ятайте діти, що шануючи книгу, ми шануємо і працю тих

людей, що трудяться над її створенням.

 

Ведучий: А що читаємо ми з вами?  

 

Ведуча: Учні, читати потрібно літературу різних народів, набиратися мудрості, знань. Але хочу наголосити вам, що не потрібно забувати і про літературу рідного краю. Другу частину нашої зустрічі, любі читачі, ми присвятимо презентації книг наших закарпатських письменників, які пишуть прекрасні повчальні і цікаві твори для дітей.

 

Ведучий: Отже,  почнемо нашу літературну подорож із творчості мукачівської поетеси. Меденці Маргарити василівни.

         Меденці (дівоче прізвище Матей) Маргарита Василівна  народилася 1953 року в с. Баркасово на Мукачівщині. Член національної спілки журналістів України. Свої твори друкувати почала в  Мукачівській газеті «Панорама». ЇЇ вірші для дітей публікувалися в дитячих журналах «Малятко», «Барвінок». Перша книжка віршованих творів для дітей «Як ведмідь будував дім» вийшла навесні 2000 року, а друга «Жменька дива світу чарівного» - у 2001 році. Презентуємо вашій увазі одну з найцікавіших книг письменниці «Там, де ельфи пю ть росу». Книга містить багато цікавих віршованих творів.

         Один із них прочитає нам учениця 5А класу Сюч Габріела . Послухайте уважно! Ми недарма обрали цей вірш.

( Вірш «Янгол»)

 

Ведуча. Серед народних творів для дітей на увагу заслуговує збірка «Народні казки Закарпаття у записах Петра Лінтура» книга містить найрізноманітніші закарпатські казки. У ній зустрічається велика кількість діалектів, говорів нашого краю.

 

Ведучий. Зверніть увагу на наступну книгу. «Українські народні казки. Казки Закарпаття» Том 18. Це одна з книг багатотомного видання.

 

Ведуча. Продовжуємо подорож. У нашій бібліотеці у розділі «Література рідного краю» на вас чекає відома книга закарпатського прозаїкака Петра Ходанича «Таємниця Капища Перуна. Цей роман-містерію було видано у 2008 році. Це захоплююча книга про слов янські  язичницькі вірування, які споконвіку живуть в Карпатах.

 

Ведучий. Увага! Перед вами добірка кращих творів сучасної закарпатської поетеси, прозаїка, перекладача – Галини Миколаївни Малик.

-         «Третя подорож Алі»

-         «Мандри і подвиги лицаря Горчика»

-         «Незвичайна книжка», яка, до речі є наявною і в нашій шкільній бібліотеці.

 

Ведуча. До вашої уваги літературно-художнє видання  поета, науковця, автора понад 30 книжок для юнацтва – «Стежинка-верховинка». Це збірка віршів, казок, загадок, скоромовок які ви можете використати у навчанні.

 

Ведучий. Ї ще кілька книг:

 

-         «Новти Пана Керецмана» Юрій Шип;

-         Збірка казок «Майстер Нехай»  - автор Василь Шкіря;

-         Збірки «Грай, бджілко» і «Безкінечні казочки» - Марійки Підгірянки;

 

Ведуча. А також:

-         Твори Лідії Повх: «Біла хата на горбку», «Політ на кулі»;

-         Василь Галас «Веселий потічок», «Звичайне диво» - збірки віршів.

 

І на завершення нашої подорожі пропонуємо Вашій увазі невеличкий уривок із казки Василя Густія «Як Рак-неборак Козу розуму навчив».

( уривок  казки)

 

Ведучий. І на завершення нашого свята ми слово надамо адміністрації нашої школи з метою нагородження активних учасників конкурсів які проводилися в до Тижня дитячої книги.

 

(Слово журі)

 

Ведуча. Вчіться, друзі! Книги читайте… . На цьому наше свято закінчено!

o-bidi-font-weight: normal'>Ведучий. І на завершення нашого свята ми слово надамо адміністрації нашої школи з метою нагородження активних учасників конкурсів які проводилися в до Тижня дитячої книги.

 

 

(Слово журі)

 

Ведуча. Вчіться, друзі! Книги читайте… . На цьому наше свято закінчено!